Дата публікації: 26.05.2025
Ірина Лукеча — досвідчена психотерапевтка, психологиня та тренерка з глибоким міжнародним досвідом у сфері гуманітарної допомоги, подолання травм і психосоціальної підтримки. З 2022 року вона є активною учасницею глобальних ініціатив у сфері психічного здоров’я в рамках діяльності International Medical Relief (США), де наразі обіймає посаду тім-лідера. Ірина також співпрацює з фондами підтримки біженців у Польщі, працюючи з дітьми, сім’ями та людьми з особливими потребами, включаючи аутизм та СДУГ. Її професійний підхід базується на міжнародній підготовці, зокрема сертифікації в Breath-Body-Mind Therapy (США) та Психосоматиці (Україна). У минулому координувала спільні гуманітарні проєкти за підтримки уряду Данії та Червоного Хреста.
Психологічна підтримка після розлучення: відновлення внутрішньої рівноваги та побудова нового життя
Розлучення — це не лише юридичний процес, а й глибоке емоційне потрясіння, яке впливає на всі аспекти життя людини. Особливо важко пережити розрив, коли він супроводжується почуттям зради, несподіванкою та втратою довіри. У такі моменти важливо не залишатися наодинці зі своїм болем, а звернутися за професійною допомогою.
Психологиня Ірина Лукеча спеціалізується на роботі з клієнтами, які переживають розлучення. Її підхід поєднує глибоку терапевтичну роботу, коучингову підтримку та розвиток життєстійкості, допомагаючи клієнтам не лише впоратися з емоційним болем, а й побудувати нове, повноцінне життя.
Контекст ситуації
Клієнтка звернулася до Ірини після несподіваного розриву шлюбу, який тривав понад 10 років. Її чоловік виїхав за кордон і повідомив про рішення розлучитися без попередження. Жінка залишилася з двома дітьми, відчуваючи розгубленість, тривогу та втрату опори. Вона не знала, як пояснити ситуацію родичам і як жити далі.
Етапи психотерапевтичної роботи
1. Прийняття розриву та емоційна стабілізація
- Дозвіл собі на проживання емоцій: гнів, сум, страх, розчарування.
- Психоедукація про етапи горювання та втрати.
- Безпечне проговорення болючих моментів і спогадів.
- Техніки тілесної саморегуляції — дихання, заземлення.
2. Відновлення ідентичності та самооцінки
- Робота з переконаннями: “я недостатня”, “мене не можна любити”, “я нікому не потрібна”.
- Аналіз внутрішнього критика й трансформація самознецінення.
- Повернення до власних інтересів, хобі, справ.
- Щоденник вдячності і самоцінності.
3. Переформатування життя та нові цілі
- Складання нової структури життя: "я і діти", "я і робота", "я і майбутнє".
- Побудова чіткої візії: якою я бачу себе через рік, три, п’ять.
- Формування нових цілей — особистих, фінансових, соціальних.
- Мовна і професійна адаптація, якщо клієнтка — за кордоном.
Складності, які часто виникають
- Спроби “довести” щось партнеру після розлучення.
- Переживання за оцінку оточення: “що скажуть люди”.
- Постійне відтворення стресових епізодів у думках.
- Фіксація на минулому замість руху вперед.
Результати роботи
- Стабілізація емоційного стану, покращення сну і апетиту.
- Підвищення впевненості, формування відчуття “я можу”.
- Покращення стосунків із дітьми — більше присутності й спокою.
- Поява нових планів, інтересів, натхнення до життя.
Відгук клієнтки
Поширені запитання
Питання
Що робити, якщо колишній партнер продовжує маніпулювати?
Відповідь
В терапії вчимося виставляти межі, зменшувати залежність від чужих дій, і фокусуватись на власній стабільності.
Питання
Я соромлюся звернутися до психолога — чи це нормально?
Відповідь
Абсолютно. Це поширене відчуття. Але психотерапія — це не слабкість, а доказ турботи про себе.
Питання
Скільки триває терапія після розлучення?
Відповідь
Залежить від особистості, тривалості шлюбу та обставин розриву. Мінімально — 2–3 місяці, глибока робота — від 6 місяців до року.
Розлучення — це болісний, але не безнадійний досвід. Із правильною психологічною підтримкою він може стати відправною точкою для глибокого особистісного зростання, переосмислення життєвих цінностей і побудови нових життєвих сценаріїв. Психотерапія з Іриною Лукечею допомагає клієнтам прожити втрату з гідністю, не знецінюючи себе, навчитися будувати здорові межі, відновлювати довіру до себе та світу, відкривати нові можливості в особистому й професійному житті.
Цей кейс демонструє, що навіть після великої втрати можна знайти в собі силу почати знову. Нове життя — можливе. І воно часто виявляється більш усвідомленим, вільним і наповненим, ніж те, що було раніше.
